Денис Маслов: «Міжнародний Реєстр збитків від агресії РФ запрацював. Росія має заплатити за всю шкоду»

Денис Маслов

Денис Маслов

2 квітня запрацював Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Його передумовою стала резолюція Генасамблеї ООН ще від 14 листопада 2022 року. Чому знадобилося стільки часу, щоб створити Реєстр?

Бюрократичні європейські процедури всім відомі. Сам Реєстр створювали під егідою Ради Європи, яка сформувала відповідну раду. За цей час розробляли концепцію функціонування, види шкод від російської агресії. Зрештою, визначили 41. Потрібно було прийняти і затвердити правила подання та розгляду відповідних заяв. Звичайно, все це зайняло час.

Ми, українська сторона, звикли під час війни працювати оперативно. І постійно сподіваємося на аналогічну реакцію партнерів. Важливо розуміти, що зараз уже затвердили правила подання заяв.

З 2 квітня подавати заяви на відшкодування збитків зможе перша категорія: ті, чия нерухомість — квартири, приватні будинки, інші житлові приміщення — знищені або пошкоджені внаслідок російської агресії.

Згодом можна буде подати заяву щодо шкоди життю чи здоров’ю, вимушеного переміщення, тортур, сексуального насильства тощо. Загалом 41 категорія для фізичних, юридичних осіб і держави Україна.

Ці категорії Реєстру будуть відкривати поступово. Самі заяви можна подати онлайн, через платформу «Дія». І це лише початок. Міжнародний Реєстр збитків є складовою Міжнародного компенсаційного механізму, розробку якого у 2022 році ініціювала Україна разом з міжнародними партнерами. Весь цей механізм складатиметься з Реєстру збитків, Компенсаційної комісії та Фонду.

Розкажіть про цю 41 категорію шкоди.

По-перше, буде розподіл шкоди, завданої фізичним особам, шкоди юридичним особам і державі. Важливо наголосити, що шкода державі включає органи місцевого самоврядування, громади. Це такі три перші великі категорії.

А далі вже є види залежно від категорії шкоди. Наприклад, шкоди життю та здоров’ю, далі ті, що стосуються нерухомого майна, комерційного майна. Також буде розподіл на вужчі категорії.

Так само шкода державі буде розподілена на руйнування об’єктів критичної інфраструктури і багато чого іншого. Включно з культурною спадщиною. Рада реєстру намагалася охопити якомога більше видів шкоди.

Важливо, що зараз мова йде про шкоду, завдану з 24 лютого 2022 року. Тому до Реєстру зараз не прийматимуть заяв, які стосуються пошкоджень, руйнувань до повномасштабного вторгнення.

Тетяна оглядає свою зруйновану квартиру після атаки безпілотника на житловий будинок у Солом’янському районі Києва, 22 грудня 2023 р.

Тетяна оглядає свою зруйновану квартиру після атаки безпілотника на житловий будинок у Солом’янському районі Києва, 22 грудня 2023 р.

А чому? Ми ж розуміємо, що Росія завдавала збитків з 2014-го.

Повномасштабна агресія Російської Федерації була побіжно зазначена в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Тому була визначена ця дата. Хоча я особисто можу сказати, що не вважаю це правильним. Звичайно, шкоди нам завдавали зі самого початку анексії. Ще з тих зелених чоловічків, які «скупили у воєнторгах зброю» та захопили наші адміністративні приміщення, території в Донецькій, Луганській області та Криму.

Можу сказати, що українська сторона продовжує комунікувати, що необхідно рахувати всю заподіяну шкоду, ще до 24 лютого 2022 року. Наразі ж відлік іде від повномасштабної агресії, яку засудили Парламентська асамблея ОБСЄ, НАТО тощо. Наявність регулярних військ РФ на нашій території не спростовується самою Російською Федерацією. Тому я впевнений, що збитки, інформацію про які будуть вносити в Реєстр, навіть ті, яких завдали з 24 лютого 2022 року, значно перевищуватимуть суму заморожених активів РФ. Надалі необхідно буде вирішити питання відшкодування. На жаль, уже зрозуміло, що заморожених російських активів не вистачить, тож це будуть явно різні джерела.

Денис Маслов

Денис Маслов

Заяву можуть подати самі фізичні особи чи їхні представники

На сайті Реєстру з’явилися правила подання заяв англійською та українською мовами. Перше враження — пересічним громадянам буде складно розібратися. Ви писали, що вивчаєте ці правила, аби донести спрощену версію.

Так, бо я все ж таки фаховий юрист. Мені, звичайно, набагато легше із цим. Тому я вважаю, що надалі уряд має запровадити відповідну роз’яснювальну та просвітницьку програму.

Необхідна інформаційна кампанія, організаційні рішення, бо громадяни не повинні ходити по різних органах: прокуратурах, поліції, місцевому самоврядуванню, експлуатаційних установах, ДСНС, — щоб отримати всі документи. Так само громадяни не мають витрачати кошти на послуги професійних юристів, адвокатів, щоб подати заяви в Реєстр.

Саму заяву також можна подати українською або англійською мовами особисто або через представника. Це має бути адвокат, юрист?

Представник — це не обов’язково адвокат. Сьогодні не врегульовано, хто є представником. Але судячи із затверджених правил, будь-який представник має таке право. Головне — надати докази шкоди. Це також може бути представник за довіреністю, законний представник або спадкоємець.

Мешканка оглядає свій будинок, у якому проживали окупаційні російські військові, згодом його зруйнували обстріли військ РФ, село Довгеньке, 2 вересня 2023 р.

Мешканка оглядає свій будинок, у якому проживали окупаційні російські військові, згодом його зруйнували обстріли військ РФ, село Довгеньке, 2 вересня 2023 р.

Суми збитків визначатиме Компенсаційна комісія

Наразі фізична особа разом із заявою має подати всі докази шкоди: документи, фото, відео. Та, як передбачають правила, визначити орієнтовну суму компенсації. Як людина може визначити цю суму? І чи працюватиме це?

Так, дійсно, на власний розсуд визначити орієнтовну суму заяви достатньо складно. Тут потрібно роз’яснити. З правил подання заяви не випливає, що коли раптом помилився в розмірах завданої шкоди, то заяву не приймуть чи щось інше. Бо сам розмір відшкодування пізніше визначатиме Компенсаційна комісія. Це не відповідальність і повноваження Реєстру.

Тобто людина може заявити менший чи більший розмір шкоди, а потім, коли створять Компенсаційну комісію, вона вже визначить суми відшкодування.

Звичайно, основна вимога, аби в заявах вказували суми, максимально наближені до реальності. Але чітких правил визначення збитків — як рахувати — немає. Як і немає в правилах обов’язкової вимоги до експертної оцінки. Якщо вона є, це добре. Якщо її немає, це не проблема. Бо ми розуміємо ситуацію, коли в нас сотні тисяч людей постраждали від російської агресії, втратили житло чи воно було пошкоджене.

Зруйнована будівля в Чернігові

Зруйнована будівля в Чернігові

Хто входитиме в Компенсаційну комісію? Це будуть представники всіх 43 держав і ЄС, що стали учасниками або асоційованими членами Реєстру збитків?

Планують, що Компенсаційна комісія теж буде міжнародним органом, як і Реєстр. Туди будуть входити представники різних країн. Щоб це було максимально транспарентно, щоб була довіра до рішень Комісії, там мають бути представники і України, і міжнародних партнерів. Ну і, очевидно, туди увійдуть фахові юристи, міжнародники, експерти, які займаються відшкодуванням збитків.

За вашими прогнозами, коли можуть створити Комісію та Фонд?

Я не люблю прогнозувати, коли від мене це не залежить. Нам, кожному українцю, це потрібно на вчора. Але оскільки, на жаль, тут не все залежить від нас, то я не хотів би робити якихось чітких прогнозів.

Варто подавати заяви до Державного та Міжнародного реєстрів

У червні минулого року, відповідно до постанови уряду, створили Державний реєстр пошкодженого та знищеного майна внаслідок бойових дій. Через «Дію» я подала заяву до цього реєстру. Чим буде відрізнятися Міжнародний реєстр від нашого Державного? Постраждала людина має подавати заяви до обох?

Варто подавати заяви в обидва. І тут поясню, в чому різниця. Перше — Державний реєстр пошкодженого та знищеного нерухомого майна важливий, щоб оперативно зафіксувати й оцінити розмір завданих збитків на національному рівні. Ба більше, з ним пов’язані певні правові наслідки. Ви знаєте, що парламент проголосував декілька законів, які передбачають компенсаційні сертифікати за пошкоджене й зруйноване майно.

Ці сертифікати від держави дають право на часткову оплату чи придбання нерухомого майна, компенсації за знищене чи пошкоджене майно, на придбання будівельних матеріалів і проведення робіт. Вони жодним чином не стосуються Міжнародного Реєстру відшкодування. Національний реєстр передбачає компенсації за рахунок держави.

Щодо Міжнародного Реєстру, то він разом з Комісією та Фондом передбачатиме механізм компенсації коштом не України, а відповідних активів Російської Федерації. Так принаймні ми бачимо й говоримо про це з нашими партнерами. Бо за все в першу чергу має заплатити країна-агресорка.

Є різні приклади і світова практика з цього питання. Також Фонд можна поповнювати грантовими внесками країн, які підтримують Україну. Ну і, звичайно, частково за рахунок самої України, економіки, але її саму ще треба відновити, щоб вона якось запрацювала.

І тут ще важливий елемент. Національний реєстр теж є джерелом доказів для Міжнародного реєстру збитків. Тобто відомості з нього громадяни також можуть використовувати, щоб підтверджувати факти й розмір збитків у Міжнародному реєстрі.

Наповнення Реєстру дозволить ефективніше тиснути на ЄС і США для передачі активів РФ Україні

Як відомо, ЄС, G7 й Австралія заморозили близько 280 мільярдів доларів активів російського Центробанку. Однак питання подальшої долі таких активів викликає дискусії. ЄС, G7 та Австралія погоджуються, що ці кошти мають залишатися недоступними для Росії, якщо вона не погодиться компенсувати збитки, завдані війною. Але вони розходяться в поглядах, чи можуть використати ці кошти. Зокрема, Франція, Німеччина та Європейський центральний банк занепокоєні й намагаються уникнути будь-якого швидкого рішення. Тобто отримання Україною цих активів під великим питанням?

У мене є особиста думка. По-перше, саме в країнах Європейського Союзу, здебільшого в Бельгії, перебуває левова частка активів РФ. Колись я розмовляв з міністром юстиції Німеччини, з іншими європейськими посадовцями на цю тему. І можу сказати, що вони бояться створити прецедент стягнення активів, що може вплинути нібито на довіру до їхньої фінансової системи, збереження коштів у європейських юрисдикціях. Крім того, в міжнародному праві є доктрина імунітету суверенних активів країн і так далі.

Денис Маслов

Денис Маслов

По-друге, вони дещо занепокоєні через можливі тотальні санкції з боку Російської Федерації до їхніх суб’єктів господарювання — банальні «віджими» майна абощо. Бо, в принципі, Російська Федерація вже давно не діє в межах міжнародного права, їй просто плювати на це міжнародне право. Тому, чесно кажучи, вони в будь-якому разі зроблять це, якщо їм буде необхідно. Незалежно від арештів і передачі їхніх активів.

Але ці перестороги європейські країни артикулюють й озвучують.

Третій аспект. На останній зустрічі Європейської ради, коли ухвалювали рішення про стягнення податків і понаднормових доходів від цих заморожених активів, лунали заяви про юридичні ризики. Вони полягають у тому, що країна-агресорка може звернутися до іноземних судів із позовами проти фінансових установ чи країн, які передадуть заморожені активи. У разі виграшу вона ще претендуватиме на відшкодування.

Тому Європейська рада ухвалила закласти частину доходів і податків минулих періодів на ці юридичні ризики.

Саме Фонд на третьому етапі буде основним міжнародним механізмом для накопичення коштів, якими компенсуватимуть збитки, заподіяні і державі, і юридичним особам, і громадянам України?

Абсолютно вірно. Фонд відшкодовуватиме збитки. Це не означає, що буде припинена міжнародна фінансова допомога чи допомога конкретних країн, яка безпосередньо надходить у наш бюджет.

Ми вже чули різні оцінки шкоди нашій критичній інфраструктурі. Спочатку уряд говорив про 750 мільярдів доларів, потім Світовий банк заявив про 150, тоді про 400. Лунають різні цифри. І складається враження, що нібито це всі завдані збитки. Насправді завдання шкоди інфраструктурі — це навіть менша частина. Бо більша частина — це шкода життю і здоров’ю громадян. І ця шкода, я думаю, буде більшою, ніж нашій інфраструктурі.

Зруйнована обстрілами окупантів ТЕЦ-5 у Харкові

Зруйнована обстрілами окупантів ТЕЦ-5 у Харкові

Наповнення Реєстру всією інформацією буде додатковим важливим аргументом, щоб якомога ефективніше тиснути на політиків, всіх, хто приймає рішення в країнах Європейського Союзу, у США. Аби вони швидше ухвалили передати всі заморожені активи Російської Федерації Україні, а не чекали багато-багато років.

Чи може інформація із цього Реєстру стати додатковою доказовою базою для розгляду в Міжнародному кримінальному суді справ про воєнні злочини?

Потенційно так. Бо юридичні особи, держава, громадяни зможуть додавати відповідні докази воєнних злочинів: фото, відеодокументи, інші, у Реєстрі немає встановленого вичерпного переліку.

І, звичайно, Міжнародний кримінальний суд теж зможе використовувати ці докази, щоб підтвердити вчинені злочини. Ба більше, згодом у Реєстрі буде передбачена шкода за примусову депортацію. А це саме та справа, яку розслідує Міжнародний кримінальний суд і [в якій] вже видані ордери на арешт Путіна й Львової-Бєлової за примусову депортацію наших дітей.

Тому цілком логічно, щоб інформацію з Реєстру використовував МКС. Звичайно, Російська Федерація не виконує міжнародних зобов’язань і документів, не видає осіб, що вчинили злочин. Але як ви знаєте, воєнні злочини не мають строків давності.

Будівля у Дніпрі після обстрілів РФ

Будівля у Дніпрі після обстрілів РФ

Wiki




Тема

Публикации