Тема мобілізації – болюча для суспільства. На ній намагається зіграти російська пропаганда, посилюючи страхи українців. УНІАН намагався розібратися, що лякає найбільше та як держава планує стимулювати поповнення війська.
Черги у ТЦК СП, але не ті
Ранок весняного робочого дня. Біля столичного територіального центру комплектування та соціальної підтримки давно забута картинка – черги військовозобов’язаних. Однак якщо підійти ближче, то можна переконатися, що це черга не завдяки, а всупереч. Переважна більшість черговиків мають право на відстрочку, або заброньовані й прийшли до військкоматів для оновлення даних, як того вимагають ухвалені парламентом зміни до законодавства стосовно посилення мобілізації.
"Зараз до ТЦК прийшли, в основному, оновлювати дані. Ті, хто мають броню або якісь питання щодо здоров’я, які впевнені, що вони практично не будуть призвані", – констатує секретар комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
Втім, по самому явищу черг незабаром планують вдарити за допомогою електронної черги. А от з реальним поповненням і – що важливо – вмотивованістю йти до війська ситуація гірша.
Військовозобов’язані не надто налаштовані приходити по повістках, дбайливо залишених в їхніх поштових скриньках, а не вручених особисто. Тому "допомагають" різноманітні рейди працівників ТЦК та СП. І, чим ближче 18 травня – дата набрання чинності новим законом про мобілізацію, тим більше страхів викликають слова "повістка" та "військкомат".
Страхи і міфи, підігріті росіянами
Серед найпопулярніших версій, розповсюджених в мережі, чому "йти воювати має хтось інший, але не я", можна виокремити, приміром, такі:
- Неусвідомлення небезпеки. Мовляв, суспільство має прокинутись і повторити дива злагодження, як це було у лютому-березні 2022-го, лише у разі, якщо, умовно, росіяни знову дійдуть до околиць Києва.
- Несправедливість мобілізації. Мало того, що заможна частина суспільства продовжує демонструвати, як змогла отримати індульгенцію від війська поза медичними показниками. Але ситуація з "розколом" по цій лінії продовжується: в парламенті обговорюють "варіанти" економічного бронювання, яке сприймається українцями, приблизно як "плати стільки-то податків – і гуляй собі".
- Демонізація військкоматів. Дійсно, репутація деяких працівників ТЦК та СП – далека не просто від ідеальної, а не є навіть притомною. Проте суспільство доволі часто переносить неадекватну поведінку частини співробітників військкоматів на… усіх військових.
- Радянщина в армії. Звісно, самі військові визнають вплив радянського минулого на військо навіть зараз. Мова й про відповідність окремих командирів посадам, забезпечення Сил оборони, адекватність наказів і так далі. Проте такі речі нівелюються досвідом інших, таких самих військових. Врешті, військо змінюється.
- "Навіщо воювати за цю владу?". А це вже – типовий наратив російської пропаганди, яка навчилася вдало використовувати страхи українців, проте досі не зрозуміла, що українець ніколи не воює за "цю" чи якусь "ту" владу. Українець воює за свою родину, свою землю, своє майно… Але такі вкиди все ж сіють зерно сумнівів у частини громадян України.
Робота Росії в напрямку зриву мобілізації в Україні, на жаль, є доволі вдалою. Приміром, деякі молоді й здорові українці обирають втопитися в Тисі при спробі втекти з країни, ніж отримати повістку.
"Те, що люди все лізуть і лізуть в Тису, напряму пов’язано з ефективною роботою рф. Росіяни дуже чітко відслідковують чутливі для українців теми і вкладаються у пропаганду", – зазначає заступник командира 3 ОШБр Максим Жорін.
Чи можна якось знизити градус цих страхів та міфів? Дехто вважає, що можна – шляхом якісного рекрутингу.
Рекрутинг до повістки
Рекрутинг до війська дійсно став вдалою альтернативою традиційній мобілізації (хоча кількість добровольців станом на зараз все ж таки впала, у порівнянні з 2022 роком). Його започаткували окремі підрозділи, зокрема легендарні 3 штурмова бригада та батальйон "Вовки да Вінчі", які відкрили власні рекрутингові центри по всій Україні, провели та продовжують проводити рекламну кампанію для новачків.
Вони добирають новобранців, виходячи з власних і доволі серйозних вимог. Як зазначив командир батальйону "Вовки да Вінчі" Сергій Філімонов, наприклад, з 1200 претендентів їм підійшли 200 осіб, з яких мобілізовано було 50-60. За його словами, у будь-якому разі людина має йти в той підрозділ, який забажає.
І хоча поки у Генштабі не хочуть пускати ситуацію на самоплив, на тлі популярності деяких рекрутів за ними пішло міністерство оборони. Охочі потрапити до обраної військової частини чи бригади вже мають таку можливість, звернувшись до рекрутерів у центрах рекрутингу:
- на базі ЦНАПів;
- на онлайн-платформах;
- на сайтах військових частин;
- у рекрутингових центрах окремих військових частин чи в ТЦК СП.
Після цього відбувається співбесіда, треба перевірити фізичну підготовку та пройти психолого-діагностичне тестування. За підсумками цього етапу надається рекомендаційний лист від військової частини, з яким необхідно звернутися до ТЦК для проходження військово-лікарської комісії для визначення рівня придатності до військової служби і проходження професійного відбору.
Якщо новобранець не має досвіду військової служби протягом останніх 10 років, його спрямовують до навчального центру. В іншому разі він їде до відповідного підрозділу.
Факапи мобілізації та рекрутингу
"Щотижня в Україні відкриваються центри рекрутингу української армії. За кілька місяців їхня мережа буде по всій Україні. У будь-якому центрі до лав Сил оборони може приєднатися людина з будь-якого регіону. Це можливо, навіть маючи на руках повістку для уточнення облікових даних… Інформаційні пункти на залізничному вокзалі дозволять нам максимально донести цю інформацію до громадян", – днями зазначила заступник міністра оборони України Наталія Калмикова.
Проте вже на етапі звернення до військкомату на майбутнього бійця може очікувати сюрприз, навіть якщо у військовозобов’язаного на руках є відношення від бажаного підрозділу. Часом ТЦК та СП, навіть отримавши відповідний документ від підрозділу, готового взяти до себе добровольця, відправляють його куди завгодно, але не туди, куди він хоче. Ба більше, це може відбуватись навіть тоді, коли доброволець ще й відповідно навчений. Умовно, людина кілька місяців опановує й відточує навички дроновода, а відправляють його, в кращому разі, стрільцем в піхоту…
Хоча такі речі геть не сприяють підвищенню мотивації, відбуватись вони можуть тому, що підрозділ не потрапив до переліку пріоритетних відповідно до директиви Генштабу (перелік є закритим і оновлюється щомісяця).
Депутат від фракції "Слуга народу" Федір Веніславський у розмові з УНІАН зазначає, що охочі приєднатися до військових частин чи підрозділів можуть це зробити, не чекаючи на повістку. А ось після повістки – лише туди, куди розподілять: "Коли людина приносить відношення, вона може укласти контракт на проходження у військовій частині, де хоче. Коли йдеться про мобілізацію, тут вже ні про яке відношення не йдеться. Людину будуть направляти не туди, куди вона хоче, а туди, куди потребує сектор безпеки та оборони".
При цьому, за його словами, додаткових змін до законодавства з питань рекрутингу не потрібно. А наразі у профільному законодавстві не закріплено право обирати собі підрозділ. Згадки про це є лише у підзаконних актах.
Втім, це може бути проблемою, наприклад, якщо повістка наздогнала в процесі оформлення відносин з визначеним підрозділом. Але, як виходить з практики, це проблема, на жаль, не держави, а мобілізованого.
Армія може бути популярною
У рекрутинговій компанії Lobby x запевняють, що військовозобов’язані, які знайшли собі бажаний підрозділ через них, не поїдуть аби куди.
"У нас є прямі домовленості з Генеральним штабом по наших вакансіях, тому ми можемо оперативно розв’язувати випадки щодо порушення дії директиви (про гарантоване направлення військовозобов’язаних в обраний підрозділ з пріоритетних). І у ГШ зацікалвені, щоб її виконували", – зазначили у компанії й додали, що після ухвалення закону про посилення мобілізації кількість відгуків на вакансії у війську зросла, можливо, на 20%.
Топ-10 найпопулярніших військових вакансій, за даними компанії, виглядає так: робота в штабі, ІТ-шник, БПЛА, прес-служба, транспорт, розвідка, зв’язок, медицина, піхота, РЕБ/РЕР.
І хоча рекрутинг працює та додає (і ще додасть) поповнення війську, на масове надходження ідейних добровольців до армії розраховувати не варто, вважає офіцер Збройних сил, керівник ініціативи "A.Drones" Юрій Касьянов: "Зараз уже не побільшає вмотивованих добровольців, бо практично всі вони з перших днів великої війни вирушили воювати. Деяка кількість із молоді ще додаються, але масового надходження в армію ідейних добровольців не буде – їх уже немає. Будуть ті, хто добровільно піде (і йде) служити в ту чи іншу бригаду, відгукуючись на рекрутинг цих бригад. Але ці люди чинять так з раціональних міркувань — побоюючись, що їх заберуть за мобілізацією в якийсь неелітний, погано підготовлений підрозділ, де в них, можливо, буде менше шансів вижити".
Водночас він додає, що значна кількість людей в суспільстві (українське тут не виключення, це – норма для будь-якої країни) бояться воювати, отримати важкі каліцтва або загинути. І, щоб знизити градус страхів, система комплектування армії має бути справедливою – у кожного в країні мають бути однакові шанси на виживання, незалежно від їхнього статусу чи суспільного становища. На думку Касьянова, це можна реалізувати за допомогою сліпого жеребу.
"Єдиний виняток може бути і має бути зроблений для працівників оборонних підприємств і тих, хто зайнятий у системі життєзабезпечення. Тут має бути залізна бронь. Усі інші мають потрапляти в армію за лотереєю — нехай сліпий випадок вирішує долю громадянина, а не чиновник у військкоматі. Така система комплектування вже понад сто років існує в США, і чудово себе показала. Не треба ніяких інших законів про мобілізацію – закон має бути один для всіх", – розповів він.
Своєю чергою, СЄО Lobby x Владислав Грєзев зазначає, що для нового добровільного поповнення війська потрібно подолати перешкоди, які утримують від мобілізації.
"За нашим опитуванням, 26% військовозобов’язаних чоловіків призовного віку були б готові долучитися до армії, проте їх зупиняють ці перешкоди… На 1-ому місці – відсутність механізму розжалування або звільнення некомпетентних командирів", – зауважив він.
Нові стимули
Станом на сьогодні, окрім примусу, держава підготувала для мобілізованих і бонус. Їм компенсуватимуть половину першого внеску кредиту на квартиру, а також по 100 тисяч після першого та другого року служби. Щоправда, компенсуватимуть лише позики, взяті в рамках програми "єОселя". Порядок та умови компенсації визначатиме уряд.
Ще одним приємним сюрпризом може стати державна допомога в купівлі нової машини. Військовослужбовці, у разі укладення контракту, матимуть право протягом трьох місяців після цього отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тисяч гривень. Але такий сертифікат можна буде отримати лише раз і порядок його отримання, без якого бонус не запрацює, ще має затвердити уряд.
Крім цього, група депутатів з монобільшості готують додаткові "плюшки". Серед іншого, пропонується виплачувати добровольцям, які до цього не служили, 120 тисяч гривень разово, за умови підписання контракту на три роки. А бійці, які вже боронять Україну, в разі ухвалення новацій, можуть розраховувати на 120-200 тисяч одноразової виплати.
Передбачена й фінансова мотивація за знищену техніку ворога. Найдорожче депутати оцінили знищені літаки та кораблі – по 500 тисяч гривень за штуку, за танк чи ЗРК – 200-370 тисяч гривень. За знищений "Шахед" чи інший ударний безпілотник боєць може отримати від 30 до 100 тисяч гривень. Однак є ньюанс – отримати "бонус" можна буде за умови належного відеопідтвердження знищеної ворожої техніки. На фінансові бонуси можуть розраховувати і командири результативних військовослужбовців.
Бійцям, які були "на нулі" держава також обіцяє пільгову іпотеку під 3% річних, але на умовах, які визначені урядом, а також 5%-кредити на розвиток власної справи за тим же самим принципом.
Ярослав Конощук
УНІАН в Google News
