Непрофесійне управління чи свідоме шахрайство?

Picture

Ми продовжуємо знайомитись з методами управління активами, які використовують фонд Inzhur та інші компанії, що входять до складу групи компаній Андрія Журжія.

Наша прискіплива увага до діяльності фонду Inzhur викликана тим, що Андрій Журжій створив навколо себе образ чесного бізнесмена, борця з корупцією і просто порядної людини, якій хочеться віддати свої кошти. Про це говорить вся медійна реклама Андрія Журжія. Багато людей без особливих роздумів довірили свої кошти в управління компаній Андрія Журжія. Мова йде про тисячі вкладників та мільйони доларів. Але ми вже навчені критично оцінювати медійний контент та перевіряти все на власні очі.

Ще минулого разу нашу увагу привернув судовий процес між фондом «Журжій Венчур» та фондом «Кінсейл» де останній вимагає від «Журжій Венчурс» сплатити понад 1 мільйон доларів. Журналісти відвідали судові засідання у даній справі і отримали багато цікавої інформації. Нам пощастило почути пояснення безпосередньо від Андрія Журжія.

Нагадаємо що суть питання полягає в тому, що належна Андрію Журжію компанія з управління активами управляла активами фонду «Кінсейл». Зазначена компанія з управління активами уклала договір з іншим фондом з орбіти Андрія Журжрія «Журжій Венчурс».

Спочатку ми думали, що професійний управитель не має укладати угоди в свої інтересах адже в такому випадку конфлікт інтересів є очевидним. Але юристи нам пояснили, що законодавство дозволяє такі угоди для венчурних фондів. Тож тут все в рамках закону. Хоча, погодьтесь, дуже сумнівно, що управитель буде діяти в інтересах акціонерів фонду коли у нього є свій власний інтерес в угоді.

Якщо коротко, то обидві сторони конфлікту визнають, що фонд «Кінсейл» перерахував 4,3 мільйони доларів за придбання активу у фонду «Журжій Венчурс». Свій актив фонд «Кінсейл» так і не отримав. Фонд «Журжій Венчурс» повернув фонду фонд «Кінсейл» кошти. Але «Кінсейл» вважає, що йому повернули лише частину коштів: близько 3,3 мільйонів доларів США замість 4,3 мільйонів доларів США. Суд надасть оцінку аргументам сторін, однак нам видалась цікавою стратегія захисту, яку використовує фонду «Журжій Венчурс». Щоб не повертати кошти, Андрій Журжій та його компанії стверджують, що вони уклали з фондом «Кінсейл» удаваний, тобто протиправний договір. Це при тому, що його компанії здійснювали професійне управління фондом «Кінсейл» і одночасно фондом «Журжій Венчурс».

Цікавим є той факт, що в подальшому спірний актив компанії Андрія Журжія продали фонду Inzhur Supermarket за ціною близько 5 мільйонів доларів США. Знову виглядає так, що управляюча компанія Андрія Журжія, яка діє в інтересах вкладників фонду Inzhur Supermarket купує супермаркет у компаній з групи Андрія Журжія. Звертає на себе увагу той факт, що у той час як комерційна нерухомість в Україні після початку повномасштабного вторгнення росії істотно впала в ціні, ціна активу Андрія Журжія значно виросла у порівняння з довоєнною. Ціна виросла при тому, що орендна ставка за оренду супермаркету зменшилась. Як це можна пояснити? Чи це не тому що коли ти купуєш актив у себе за чужі кошти, то ціна не є таким важливим фактором?

Проміжним висновком, якого можна дійти з аналізу даної справи, є те, що довіряючи кошти професійному управителю ви маєте перевіряти законність угод, які він укладає. Чи не є вони удаваними? Чи не є вони нікчемними? Особливу увагу слід приділяти угодам із пов’язаними особами. Державне регулювання діяльності професійних управителів не забезпечує захищеність активів вкладників.

Ми не будемо надавати оцінку методам діяльності Андрія Журжія. Чи виглядає професійно метод управління активами коли ти укладаєш договір а потім сам визнаєш його нікчемним? Чи виглядає порядним неповернення отриманих авансом коштів коли ти сам не передав збудований за кошти інвестора актив? Чи виглядає добросовісною купівля власного активу за кошти вкладників за ціною, яка значно перевищує довоєнну?

Так чи інакше, суто на мові цифр професійне управління від Андрія Журжія виглядає так: отримуєш від одного фонду, яким ти управляєш, 4,3 мільйони доларів США; будуєш за його кошти супермаркет; супермаркет першому фонду не передаєш, а повертаєш йому 3,3 мільйони доларів США (бо ти чесний бізнесмен); 1 мільйон доларів США залишаєш собі (бо ти уклав удаваний правочин); супермаркет продаєш іншому фонду, яким ти теж управляєш, але вже за 5 мільйонів доларів США (бо дрібні вкладники не знають скільки має коштувати супермаркет під час війни). Не складно порахувати на яку суму збагатились управлінці, які укладають угоди самі з собою за чужий рахунок.

Нам вже достатньо фактів для того, щоб замислитись чи варто довіряти кошти фондам Андрія Журжія. Але нам ще недостатньо фактів для того, щоб дати остаточну оцінку професійної діяльності Андрія Журжія з управління чужими коштами.

Ми будемо слідкувати за розвитком подій. Чергове судове засідання, яке відбудеться 08 квітня 2024 року о 12:00 в Господарському суді м.Києва, суддя Андреїшина І.О., справа №910/15472/23, зал номер 9. До речі, вхід до залу суду вільний.

Wiki




Публикации