Польща та Україна почали чесний діалог, але відклали вирішення "історичних розбіжностей"

Читать на русском

Польща та Україна почали чесний діалог, але відклали вирішення

Польща та Україна почали чесний діалог, але відклали вирішення "історичних розбіжностей"

Відносини України та Польщі на початку повномасштабного вторгнення і після двох років війни дещо трансформувалися. Ні, поляки й надалі бажають нам перемоги, адже розуміють для себе наслідки української поразки. Водночас ейфорія різносторонньої допомоги на початку війни з часом перейшла у більш прагматичне русло. Це вилилося в обмеження транзиту для української сільгосппродукції, що переросло практично в антиукраїнські дії польських фермерів та перевізників на кордоні.

28 березня Україна та Польща нарешті провели переговори на рівні урядів двох держав. Серед тем – блокування кордону, торгівля в агросекторі та підтримка у військовій сфері.

Прориву у відносинах і вирішенні наявних протиріч поки не сталося, але перший крок у цьому напрямку таки вдалося зробити. Головне – розпочався діалог, будемо сподіватися, чесний і відкритий. І в Україні, і в Польщі розуміють, що питання кордону необхідно вирішувати якомога швидше. При цьому польські фермери продовжили блокаду до 30 квітня. Раніше її мали намір закінчити ще 10 березня.

На зустрічі також планували розглянути історичні проблеми, але здається, ці болючі теми поки вирішено відкласти. Поки і так є через що сваритися.

Про те, чи вдалося Україні та Польщі розпочати чесний діалог, – у матеріалі OBOZ.UA.

Кордон поки закрито

На початку протестів польські фермери вимагали лише закрити кордон для українських продуктів. Ніхто не помітив, що низькі світові, особливо європейські, ціни на пшеницю, кукурудзу чи олію є результатом необмеженого продажу російської та білоруської сільгосппродукції. Вони також без проблем потрапляли як у Польщу, так і в інші країни ЄС. Незабаром ЄС запровадить 50% мита на продовольство з обох цих країн, що зробить імпорт з них невигідним. Польща та Україна в цьому питанні одностайні.

Але це все одно поки що не дає можливості домовитися про імпорт українського продовольства до Польщі. Польські фермери не зацікавлені в ліцензіях, які обмежують імпорт українського продовольства, і все одно вимагають не відкривати кордон. Вони глухі до аргументів, що це був би постріл і в польську "ногу", тому що поляки продають Україні набагато більше, ніж купують у неї, а ми можемо вдатися до дзеркальних заходів.

Так чи інакше, але в найболючішому питанні є домовленість про те, що Польща видаватиме Україні ліцензії на ввезення на свою територію чотирьох видів агрокультур. Ідеться про кукурудзу, ріпак, соняшник та пшеницю.

"Без ліцензії експорт цих категорій не відбувається. Ми зараз такі документи не видаємо. Будемо видавати їх лише за спільним погодженням з польським урядом", – ідеться в повідомленні прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

При цьому прем’єр наголосив: Україна погодилась на обмеження задля досягнення компромісу, очікуючи й від Польщі "конкретних відповідей на запропоновані кроки".

Україна та Польща також очікують заборону Єврокомісією транзиту та експорту товарів із Росії та Білорусі, що може вплинути на загальноєвропейські ціни та знизити певним чином напругу серед фермерів ЄС. Російський та білоруський аграрний експорт до ЄС має зупинитися – це позиція як України, так і Польщі. До речі, польський уряд й Сейм погодили відповідний заклик до Єврокомісії, яка вже відгукнулася та запропонувала збільшення мит на 50% на агропродукцію з РФ і Білорусі, зокрема на імпорт зерна. Нові ставки фактично мають зупинити цю торгівлю.

Разом будемо виробляти боєприпаси

У чому обидві сторони одностайні, так це в тому, що потрібно створювати спільні польсько-українські підприємства з виробництва боєприпасів, які зараз є найбільш дефіцитним товаром в Україні. Польське суспільство ще не до кінця усвідомлює, наскільки близько до них ця війна. Проте недарма польський прем’єр Дональд Туск каже, що "ми живемо в довоєнний час, можливий і ще гірший сценарій, тому потрібно активно готуватися та допомагати Україні".

Польська сторона також хоче, щоб їхні компанії могли брати участь у майбутній відбудові України, це ще одне питання, щодо якого ми можемо досягти згоди. На Заході є багато компаній, які бажають заробити, піднімаючи наші міста і села з руїн. Звичайно, поляки хочуть бути серед них, що може бути непоганим козирем української сторони у подальших переговорах.

"Історичні рани" вирішено тимчасово не ворушити

Перед початком зустрічі заступник глави МЗС Польщі Анджей Шейна повідомив, що на ній може порушуватися й історична проблематика. "Нам також потрібно врегулювати деякі історичні питання між Польщею та Україною. Вони не є найважливішими сьогодні, але вони також дозволяють очистити атмосферу в багатьох справах", – наголосив заступник глави польської дипломатії.

Останні нагадування про історичні розбіжності зазвучали з польської сторони одразу після визначного для України саміту у Брюсселі, на якому було ухвалено рішення про початок переговорів щодо входження до ЄС.

"Доки Україна не вирішить питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву "немає сенсу мріяти про вступ до ЄС", – заявили у Польщі майже наступного дня після саміту.

При цьому чи є ексгумація умовою підтримки Польщею вступу України до ЄС, у сусідів поки не конкретизують, додаючи, що цю проблему необхідно вирішити.

Складне питання Волинської трагедії вже давно стоїть на порядку денному українсько-польських відносин. Треба розуміти, що для наших сусідів це дуже болюча тема. Саме тому вони постійно до неї звертаються, і просто відмахнутися не вийде.

Як відомо, польський Сейм у 2023 році ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини. У тексті резолюції зазначено, що з 2016 року 11 липня відзначається як Національний день пам’яті жертв геноциду. Також у документі вказується необхідність провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам’яті всіх жертв геноциду.

Розпочався повноцінний діалог

"По-перше, дуже добре, що відбулося спільне засідання двох урядів. Це хороший крок вперед, щоб вирішити проблеми, які існують в українсько-польських відносинах. Бо їх можна вирішити тільки в такому комплексному підході, коли участь у переговорах беруть практично всі члени уряду або представники від усіх міністерств. Це важливо і це добре" – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат Андрій Дещиця, який із 2014-го по 2022 рік обіймав посаду посла України у Польщі.

"Заяви, які прозвучали з обох боків, також правильні. Вони вкотре підтверджують позицію польського уряду на підтримку України. Польща не має наміру сваритися з Україною. Принаймні так, як каже Дональд Туск, що ніхто нас не розділить. Нема такої сили, яка б розділила Україну і Польщу, нашу солідарність і співпрацю. Це хороші заяви, які, сподіваюся, будуть працювати на майбутнє.

Що важливо, Денис Шмигаль мав зустріч також і з президентом Польщі Дудою, і зі спікерами нижньої і верхньої палати парламенту, де теж прозвучала одностайність підтримки України.

На жаль, не вдалося досягнути якогось конкретного порозуміння, що стосується питання експорту української сільськогосподарської продукції і питання зняття блокади на українсько-польському кордоні. Що стосується експорту української продукції, то там продовжуються переговори, вони ведуться вже на рівні міністрів сільського господарства. І я сподіваюся, що компроміс для обох сторін буде знайдено.

Щодо зняття блокади на кордоні – на жаль, ця тема залишається актуальною. Я не виключаю, що, можливо, польська сторона справді чекає завершення виборів до місцевих органів влади. Голосування відбудеться буквально через тиждень. І тому не пробує якось активно вирішити питання з перебуванням цих протестувальників на кордоні, щоб не напружувати відносини зі своїм опозиційним електоратом, з виборцями. Я думаю, що до цього питання треба буде ще звернутися, бо воно справді створює проблеми.

Загалом зустріч 28 березня більше схожа на перший крок до порозуміння, більше такий декларативний, аніж конкретний.

Стосовно історичних розбіжностей, то тему не порушували, принаймні офіційно. Ці питання історичного минулого до кінця не вирішено. Вони стосуються охорони місць пам’яті українців у Польщі або дозволів на проведення ексгумації і перепоховання поляків, які загинули під час Волинської трагедії. Але зараз на порядку денному є важливіші питання, наприклад, зброї та допомоги Україні. Але вони не врегульовані, тому рано чи пізно треба буде до них повертатися", – зазначив Андрій Дещиця.

Wiki




Публикации